Національно-патріотичне виховання

Національно-патріотичне виховання – це комплексна системна і цілеспрямована діяльність кафедри щодо формування у молодого покоління високої патріотичної свідомості, почуття вірності, любові до Батьківщини, турботи про благо свого народу, готовності до виконання громадянського і конституційного обов’язку із захисту національних інтересів, цілісності, незалежності України, сприяння становленню її як правової, демократичної, соціальної держави. Найважливішим пріоритетом національно-патріотичного виховання є формування ціннісного ставлення особистості до українського народу, Батьківщини, держави, нації. З боку іноземних студентів це передусім спрямовано на виховання поваги до країни в якій вони навчаються, її традицій та звичаїв, поглиблення знань про культурні особливості українців.

Мета патріотичного виховання конкретизується через систему таких виховних завдань:

- утвердження в свідомості і почуттях особистості патріотичних цінностей, переконань і поваги до культурного та історичного минулого України;

- виховання поваги до Конституції України, Законів України, державної символіки;

- усвідомлення взаємозв’язку між індивідуальною свободою, правами людини та її патріотичною відповідальністю;

- сприяння набуттю дітьми та молоддю патріотичного досвіду на основі готовності до участі в процесах державотворення, уміння визначати форми та способи своєї участі в життєдіяльності громадянського суспільства, спілкуватися з соціальними інститутами, органами влади, спроможності дотримуватись законів та захищати права людини, готовності взяти на себе відповідальність, здатності розв’язувати конфлікти відповідно до демократичних принципів;

- формування толерантного ставлення до інших народів, культур і традицій;

- утвердження гуманістичної моральності як базової основи громадянського суспільства;

- культивування кращих рис української ментальності - працелюбності, свободи, справедливості, доброти, чесності, бережного ставлення до природи;

- формування мовленнєвої культури;

- спонукання зростаючої особистості до активної протидії українофобству, аморальності, сепаратизму, шовінізму, фашизму.

Куратори груп і студенти приймають активну участь в акції “Запали свічку”, яка відбувається в День пам’яті жертв голодомору. Традиційно пам'ять загиблих під час геноциду українського народу вшановують хвилиною мовчання та запалюють свічки на Театральному майдані (2017 рік).

Викладачі постійно проводять зустрічі із студентами прикріплених груп, організовують цікаві дискусії, тематичні лекції на національно-культурні теми, такі як: «Революція Гідності. Новітня історія України», «Євроінтеграція. Переваги та недоліки». Щотижня викладачі кафедри проводять зі студентами обговорення ситуації в зоні АТО.

Інтелектуально - духовне виховання

Проблема духовного виховання особистості завжди була однією з актуальних, а в сучасних умовах, зважаючи на системну кризу, яка охопила наше суспільство, вона набуває особливого значення. Адже, незважаючи на те, що людина живе у матеріальному світі і тому, напевно, має насамперед потреби матеріальні, духовні ідеали завжди вважалися вищими, важливішими цінностями. Проте останнім часом спостерігається суттєве погіршення моральних взаємин між людьми, зростання цинізму, брутальності, жорстокості, агресивності, невміння зрозуміти одне одного, виявити повагу, толерантність, емпатію, милосердя, справедливість. Ці риси, на жаль, дедалі різкіше проявляються у поведінці не тільки «збагачених» відповідним досвідом дорослих, юнаків, а й підлітків і навіть дітей. Більше того, окреслена проблема загострюється з огляду на засилля взірців агресивної та цинічної поведінки у сучасних ЗМІ. З огляду на це кафедра надає великої ваги духовному вихованню молодого покоління (зокрема, це відображено у Наказі Міністерства освіти і науки України від 26.07.2005 року № 437 «Про вивчення у навчальних закладах факультативних курсів з етики віри та релігієзнавства»).

Наставниками груп організовуються екскурсії в музеї міста, відвідування виставок, концертів, вистав тощо.

У періодичних виданнях, зокрема у газеті «Медична академія» часто друкуються статті просвітницького та навчально-методичного характеру, авторами яких є викладачі кафедри та студенти ТДМУ.

Куратори груп разом із студентами беруть участь у виробничих зборах, в урочистих подіях, присвячених Дню знань, Дню вчителя, Дню медика.

Співуча солов’їна українська мова є духовною основою нашого народу, джерелом наснаги та символом віри, ґрунтовним каменем інтелектуально-духовного розвитку кожного українця, тому надзвичайна увага викладачами кафедри приділяється саме вивченню духовної спадщини нашого народу. Наставники груп проводяться із студентами бесіди на тему «Мово рідна з пісні та любові», присвячена Дню української писемності та мови, приймають участь у Шевченківських вечорах.

Центр виховної роботи та культурного розвитку університету, а також викладачі кафедри травматології та ортопедії з військово-польовою хірургією періодично проводять творчі зустрічі, літературні вечори, літературні читання, з випускниками, ветеранами праці, працівниками правоохоронних органів, правознавцями, відомими людьми нашого краю. Особлива увага в цьому аспекті приділяється зустрічам з ветеранами кафедри травматології і ортопедії з військово – польовою хірургією.

Моральне виховання

Методологічною основою морального виховання є етика — наука про мораль, її природу, структуру і особливості походження. Мораль — це система принципів, норм і правил, які регулюють поведінку людини в суспільстві, роблять її правильною. Поняття "моральний", "моральність" використовують, коли мова йде про конкретний вчинок, практичну сторону стосунків. Отже, мораль, етику і моральність не можна вважати синонімами.

Сучасне суспільство перебуває у стані глибокої моральної кризи. Теорія морального виховання значною мірою є ідеологізованою. Однією з головних тенденцій формування духовного обличчя сучасної людини має стати усвідомлення біблійної істини: "полюби ближнього як самого себе". Людина, яка встановлює зв'язок з іншими людьми, має усвідомити значущість іншого суб'єкта як рівного собі, усвідомити емоційну близькість з ним. Процес морального виховання студентів ми визначаємо як інтегративну якість. Його результатом повинен стати високий рівень моральної культури, моральної вихованості майбутнього фахівця.

В умовах сучасних викликів трансформація ставлення суспільства до благодійності стала важливим чинником національної єдності у подоланні кризових явищ в політичній, економічній, військовій, соціальній, медичній галузях.

На кафедрі травматології та ортопедії з військово - польовою хірургією регулярно проводяться бесіди та лекції зі студентами, як під час самого навчального процесу, так і в позааудиторний час. У моральному вихованні викладачі постійно працюють із студентами. Колектив кафедри щорічно проводить зі студентами бесіди, присвячені проблемам впорядкованого статевого життя та поширення венеричних захворювань.

Екологічне виховання

Екологічне виховання - систематична педагогічна діяльність, спрямована на розвиток в учнів екологічної культури.

Завдання екологічного виховання полягає у формуванні екологічних знань, вихованні любові до природи, прагненні берегти, примножувати її, формуванні вміння і навичок діяльності в природі.

Екологічне виховання передбачає розкриття сутності світу природи - середовища перебування людини, яка повинна бути зацікавлена у збереженні цілісності, чистоти, гармонії в природі. Це передбачає уміння осмислювати екологічні явища, робити висновки про стан природи, розумно взаємодіяти з нею. Естетична краса природи сприяє формуванню моральних почуттів обов'язку і відповідальності за її збереження, спонукає до природоохоронної діяльності. Здійснюється вона на всіх етапах навчання у школі, кожному з яких, з огляду на вікові особливості школярів, властиві певна мета, завдання, методика.

У зв’язку із інтеграцією України до Європейського союзу, особливу увагу слід приділяти екологічному вихованню, адже європейським країнам притаманний високий рівень екологічної культури.

На кафедрі викладачі приділяють увагу екологічному вихованню молодого покоління. В основі екологічного виховання лежить тісне спілкування з природою, знайомство з унікальними пам’ятками природи, вміння відпочивати та насолоджуватися красою. Викладачі кафедри організовують виїзди на природу, відпочинкові зони, об’єкти природно-заповідного фонду України.

Естетичне виховання

Важливою складовою всебічного гармонійного розвитку особистості є естетичне виховання. Естетичне виховання — складова частина виховного процесу, безпосередньо спрямована на формування здатності сприймати і перетворювати дійсність за законами краси в усіх сферах діяльності людини. Методологічною засадою естетичного виховання, якою ґрунтується кафедра є етика — наука про загальні закономірності художнього освоєння дійсності людиною, про сутність і форми відображення дійсності й перетворення життя за законами краси, про роль мистецтва в розвитку суспільства.

Під час навчально-виховного процесу велика увага звертається на естетичне виховання. Студенти разом із кураторами груп проводить низку екскурсій та відвідувань різних святкових подій та творчих вечорів.

Естетичне виховання – це умова функціонування цінностей художньої культури, глибокого сприймання та розуміння студентами творів художньої літератури, музики, образотворчого, театрального та інших видів мистецтва. Науково-педагогічні працівники, керівники творчих колективів створили художньо - естетичне поле, працюючи в якому, здобувачі вищої освіти можуть розвивати, і сформувати сукупність якостей, властивостей, що характеризують їх як особистостей, здатних будувати життя і стосунки з людьми за законами краси. Велика роль у естетичному вихованні студентської молоді належить творчим клубам, студіям, музеям, художнім виставкам тощо. Наставники груп організовують відвідування концертів у концертній залі Українського Дому «Перемога», Тернопільській обласній філармонії, вистав театральної студії «Арт-Драма», Тернопільського обласного драматичного театру ім. Т.Г. Шевченка.

Робота з іноземними студентами

Студенти, які прибувають на навчання в Україну, потрапляють у стресові ситуації пов’язані зі зміною місця проживання, втратою опіки батьків, новими умовами побуту та складнощами пристосування до нового колективу. Під час навчання іноземні студенти знайомляться з реаліями нашого життя, українськими звичаями та традиціями, нормами поведінки, етикетом, що призводить до значного емоційного та психологічного навантаження. Куратори академічних груп проводять величезну роботу для прискорення адаптації іноземців до умов медичного ВУЗу, сприяють формуванню повноцінних студентських колективів, що є достатньо складним завданням, оскільки контингент, який ми навчаємо - це люди різної віри, ментальності, віку, національності і життєвого досвіду. Роль куратора у вихованні студента полягає в забезпеченні гуманістичного напрямку та пріоритету національних інтересів. Головними напрямками виховної роботи викладачів нашої кафедри є:формування у студентів високого професійного інтелекту і культури; виховання демократизму; створення широкого кругозору і культурно-інтелектуальної ерудиції; виховання інтелігентності та моральної бездоганності; формування у студентів потреби у самовдосконаленні, формуванні здорового способу життя; виховання дисциплінованості, ініціативності та організованості; утвердження поваги до принципів загальнолюдської моралі, правди, справедливості, патріотизму, доброти, стриманості, працелюбства.

Педагоги кафедри травматології та ортопедії з військово – польовою хірургією регулярно проводять бесіди, обговорюючи традиції народів, представники яких навчаються в університеті, знайомлять із звичаями українців, наголошують на дотриманні норм поведінки в новому для них соціокультурному просторі. Проводять семінари та кругли столи присвячені, релігійної та етнічної толерантності, гуманності, порядності, міжособистісним стосункам в студентській групі, вирішенню поточних проблем студентів.

Іноземні студенти приймають активну участь у обговорені політичної ситуації в Україні та відношення до цього світової спільноти. Також спільно з викладачами кафедри та кураторськими групами українських студентів організовуються історичні екскурсі, для кращої обізнаності про країну та місто в якому навчаються іноземні студенти.

Куратори організовують зустрічі зі студентами, обговорюють традиції народів світу, представники яких навчаються в університеті, сприяють формуванню дружніх стосунків представників різних етнічних груп.

Наставники груп долучають студентів до екскурсій Україною, вивчають нові місця, культурну та духовну спадщини українського народу, історію держави. Куратори академічних груп проводять екскурсії до історичних та літературних музеїв Тернопільщини, знайомлять студентів з історією розвитку західної України.

Також проводяться екскурсії до визначних історичних місць культурної спадщини нашої держави, зокрема м. Львів, м. Дубно, м. Кременець, м. Вишнівець.

Іноземні студенти залучаються до колективів художньої самодіяльності та спортивних секцій. Результатом цієї роботи є участь студентів-іноземців у міських спортивних змаганнях, благодійних забігах.

Студенти беруть участь у фестивалях художньої самодіяльності, що проходять в університеті, та залучаються до культурно-масових заходів міста.

Здоровий спосіб життя

Одне з важливих завдань суспільства – виховати фізично, морально, соціально, духовно здорову людину. Адже стан здоров’я населення України свідчить про існування реальної загрози вимирання нації. Фізична культура – запорука здорового способу життя. Зміцнення і збереження здоров’я є пріоритетним напрямом основних законодавчих актів і нормативно-правових документів з фізичної культури. Так, у Концепції фізичного виховання, цільовій комплексній програмі «Фізичне виховання –здоров’я нації», Законі України «Про фізичну культуру і спорт» наголошується, що фізична культура і спорт, які є складовою загальної культури, сприяють навчанню студентів, підвищуючи їх розумову і фізичну працездатність.

Також варто звернути увагу на той факт, що студенти завжди знаходяться в стресовому стані, оскільки розумова діяльність пов’язана з емоційною напругою, особливо під час сесії. Фізична культура і здоровий спосіб життя можуть звести до мінімуму, а іноді й до нуля ризик поганого самопочуття або стан хвороби.

Здоровий спосіб життя тісно переплітається з фізичним вихованням, про що говориться у національній доктрині розвитку освіти.

Здоровий спосіб життя – це спосіб життя, оснований на принципах раціональної організованості, активності, праці, загартовує і захищає від несприятливої дії навколишнього середовища і дозволяє до глибокої старості зберігати етичне, психічне і фізичне здоров’я.

Здоровий спосіб життя вимагає дотримання таких настанов:

– ознайомлення з науково-медичною літературою з цих питань;

– чергування праці та відпочинку;

– відмову від шкідливих звичок;

– самостійні заняття спортом і фізичною культурою;

– дотримання режиму дня і рухового режиму;

– використання різних засобів фізичного виховання, спорту і туризму в повсякденному житті;

– перебування певний час на свіжому повітрі.

Питанню здорового способу життя викладачами кафедри приділяється особлива увага. Слід наголосити на тому, що даний аспект виховної роботи тісно переплітається із тематикою практичних занять. Із студентами кураторських груп проводились виховні бесіди, семінари та диспути на теми «Алкогольна залежність як медико-психологічна проблема», «СНІД: міфи та реальність», «Здоровий спосіб життя – ознака цивілізованості людини», «Правила особистої та побутової гігієни», «Легкі» сигарети - легка брехня».

Фізична культура займає провідну роль в дотриманні здорового способу життя. Для нормального функціонування організму студента необхідна певна кількість рухової активності, яка втілюється у фізичних вправах. Регулярні фізичні навантаження приводять організм у стан тренованості, в основі якого лежить процес адаптації, тобто пристосування функцій різних органів до нових умов їх діяльності.

Численні дослідження свідчать про корисний вплив регулярних занять фізичними вправами на здоров’я і фізичний стан людини будь-якого віку. У різні вікові періоди ці заняття мають різні цілі. У студентські роки заняття особливо важливі: вони спрямовані на вдосконалення фізичної підготовленості, фізичного розвитку і фізичної працездатності, профілактику захворювань, які можуть розвинутися в старшому віці. Але самі по собі вони не приносять бажаних зрушень в здоров’ї молодої людини. Тільки в комплексі з іншими ці настанови можуть сприяти загальному здоровому способу життя і самопочуттю студента.

Трудове виховання

Трудове виховання це процес формування потреби в праці і сум­лінного, творчого ставлення до неї, гордості за свою професію, ви­соких моральних і професійних рис громадянина, працівника, фа­хівця, вироблення практичних умінь і навичок культури праці.

Найважливішим завданням трудового виховання сту­дентів є формування у них професійних здібностей і по­треб, вмінь, навичок, звичок професійного призначення, психологічна підготовка до праці з обраної спеціальності; виховання волі, терпеливості і наполегливості в подоланні труднощів.

Ефективність трудового виховання у вищому навчально­му закладі значною мірою залежить від кількох чинників:

— визначення мети трудового виховання для кожного курсу і на перспективу, а також форм, напрямів, засобів і методів для її досягнення;

— врахування індивідуальних особливостей студентів;

— вміння передбачити результати впливу запланова­них заходів з послідовним ускладненням завдань трудово­го виховання;

— широке використання всіх засобів трудового вихо­вання, спонукання студентів до трудового самовиховання, самовираження, самоконтролю і самооцінювання.

Трудове виховання студентів здійснюється у всіх видах праці, але передусім у навчальній праці. Навчання формує потрібні трудові якості людини лише за умови, що воно має істотні ознаки праці: свідому постановку мети, осмислення конкретним індивідуумом своєї ролі у досягненні поставлених завдань, напруження розумових сил, подолання труднощів і перешкод, самоконтроль.

Навчальна праця це основний вид трудової діяльнос­ті студента і, відповідно, основний засіб трудового вихо­вання. За своїм характером навчальна праця належить до пізнання, в процесі якого студенти здобувають знання, на­бувають умінь та навичок. Вона також передбачає форму­вання в суб'єкта ініціативи і творчості, вміння долати труднощі, виявляти волю і наполегливість, а також знач­них фізіологічних і розумових напружень.

У вищому навчальному закладі навчальна праця має свою особливість: студент виступає одночасно об'єктом цього процесу (оскільки піддається впливу професорсько-викладацького колективу) і суб'єктом, оскільки без само­стійної роботи неможливо оволодіти знаннями і професій­ними навичками.

Втілення у навчальний процес вищої школи активних методів навчання і виховання, розвиток пошукової діяль­ності студентів сприяє перетворенню навчальної праці на пізнання, на творчу розумову працю. Цьому ж сприяє за­хоплення молодих людей навчанням, зацікавленість ним, відчуття задоволення від досягнутих результатів.